Під пустельним небом – 7 000-річна загадка людської історії
Глибоко в на північному заході Лівії, в печері Такаркорі, археологи виявили дві мумії жінок віком близько 7 000 років. Але не це найцікавіше — їхня ДНК не належить жодній відомій сьогодні людській популяції.
Генетики з Макс-Планк-інституту дійшли висновку: 93 % їхнього походження походить від невідомої стародавньої північноафриканської гілки, що відійшла від сусідніх популяцій понад 50 000 років тому — у той самий час, коли почали мігрувати перші Homo sapiens за межі Африки. Решта (7 %) — походження, близьке до тих, хто жив у Леванті. Незвично: у цієї групи в ДНК набагато менше неандертальських слідів, ніж у європейців, але трохи більше, ніж у сучасних африканців південніше Сахари.
Поряд із генетикою, археологи віднайшли знаряддя, кераміку, феномени первісного випасу — факти, що говорять: цим людям було достатньо для існування навіть у такій суворій місцевості. Але вони робили це у культурній ізоляції. Ні зв’язку, ні обміну з сусідніми народами.
Це відкриття змінює уявлення про давню історію Африки. Перед нами — фіналальна записи про забуту гілку людства. Її спадщина залишилась у генах сучасних північноафриканців, навіть якщо сама гілка давно зникла.
Мандри медіа🌏
Глибоко в на північному заході Лівії, в печері Такаркорі, археологи виявили дві мумії жінок віком близько 7 000 років. Але не це найцікавіше — їхня ДНК не належить жодній відомій сьогодні людській популяції.
Генетики з Макс-Планк-інституту дійшли висновку: 93 % їхнього походження походить від невідомої стародавньої північноафриканської гілки, що відійшла від сусідніх популяцій понад 50 000 років тому — у той самий час, коли почали мігрувати перші Homo sapiens за межі Африки. Решта (7 %) — походження, близьке до тих, хто жив у Леванті. Незвично: у цієї групи в ДНК набагато менше неандертальських слідів, ніж у європейців, але трохи більше, ніж у сучасних африканців південніше Сахари.
Поряд із генетикою, археологи віднайшли знаряддя, кераміку, феномени первісного випасу — факти, що говорять: цим людям було достатньо для існування навіть у такій суворій місцевості. Але вони робили це у культурній ізоляції. Ні зв’язку, ні обміну з сусідніми народами.
Це відкриття змінює уявлення про давню історію Африки. Перед нами — фіналальна записи про забуту гілку людства. Її спадщина залишилась у генах сучасних північноафриканців, навіть якщо сама гілка давно зникла.
Мандри медіа🌏
👍7❤3🔥3
Сувора символіка влади: Кат у князівстві Рева
На знімку — «Великий Кат» князівства Рева, автономного індійського штатства, зроблений близько 1898 року студією Bourne & Shepherd — однією з найстаріших у світі камер.
На відміну від європейської традиції, де кати залишалися анонімними, в індійських штатствах вони мали чітку роль у системі влади й правосуддя. Їхня зовнішність — зверхність і страх, втілена в ременях, ланцюгах, металевих прикрасах — була частиною церемоніалу, а не просто інструментом насильства.
Bourne & Shepherd з успіхом задовольняли західний інтерес до «екзотики» колоніальної Індії, документуючи представників двору, чиновників та церемоніальні образи. Фото “катів” — яскравий приклад того, як мистецтво виконувало роль культурного медиатора, передаючи контраст між життям і владою.
Мандри медіа🌏
На знімку — «Великий Кат» князівства Рева, автономного індійського штатства, зроблений близько 1898 року студією Bourne & Shepherd — однією з найстаріших у світі камер.
На відміну від європейської традиції, де кати залишалися анонімними, в індійських штатствах вони мали чітку роль у системі влади й правосуддя. Їхня зовнішність — зверхність і страх, втілена в ременях, ланцюгах, металевих прикрасах — була частиною церемоніалу, а не просто інструментом насильства.
Bourne & Shepherd з успіхом задовольняли західний інтерес до «екзотики» колоніальної Індії, документуючи представників двору, чиновників та церемоніальні образи. Фото “катів” — яскравий приклад того, як мистецтво виконувало роль культурного медиатора, передаючи контраст між життям і владою.
Мандри медіа🌏
🔥5👍4
На цій рідкісній світлині зображена жінка з племені селк’нам (Она), яка несе на спині свою дитину, загорнуту в хутряну накидку з хутра гуанако. Фотографія зроблена на Вогняній Землі, на найпівденнішому краю Південної Америки, де народ селк’нам проживав протягом тисячоліть.
Селк’нам, також відомі як она, були корінними жителями острова Вогняна Земля, який сьогодні поділяють Чилі та Аргентина. Вони були мисливцями-збирачами, вели кочовий спосіб життя в надзвичайно холодному кліматі, покладаючись на гуанако (дикого родича лами) як на одяг та їжу. Їхнє суспільство було багате на усні традиції, складні обряди переходу та світогляд, зосереджений на гармонії з землею.
Наприкінці 19-го та на початку 20-го століть селк’нами стали жертвами жорстокого геноциду, особливо під час європейської колонізації та золотої лихоманки. Фермери та поселенці бачили в них перешкоду для розвитку і часто полювали на них заради здобичі.
Місіонери намагалися "цивілізувати" їх, насильно переселяючи тих, хто вижив, і асимілюючи їх, що призводило до втрати мови і культури. До середини 20-го століття народ селк’нам як окрема спільнота функціонально вимер як окрема спільнота.
Мандри медіа🌏
Селк’нам, також відомі як она, були корінними жителями острова Вогняна Земля, який сьогодні поділяють Чилі та Аргентина. Вони були мисливцями-збирачами, вели кочовий спосіб життя в надзвичайно холодному кліматі, покладаючись на гуанако (дикого родича лами) як на одяг та їжу. Їхнє суспільство було багате на усні традиції, складні обряди переходу та світогляд, зосереджений на гармонії з землею.
Наприкінці 19-го та на початку 20-го століть селк’нами стали жертвами жорстокого геноциду, особливо під час європейської колонізації та золотої лихоманки. Фермери та поселенці бачили в них перешкоду для розвитку і часто полювали на них заради здобичі.
Місіонери намагалися "цивілізувати" їх, насильно переселяючи тих, хто вижив, і асимілюючи їх, що призводило до втрати мови і культури. До середини 20-го століття народ селк’нам як окрема спільнота функціонально вимер як окрема спільнота.
Мандри медіа🌏
❤7👍5
Нащадки султанів Османської імперії — сьогодні
Від 1299 до 1922 року родина Османоглу правила величезною імперією, що простягалася на три континенти.
Після скасування султанату у 1924 році їх вигнали з Туреччини, і життя роду розділилося між Європою, США та Близьким Сходом.
На фото — молоді нащадки султанів, серед них діти Айше Гюльнев Османоглу, правнучки султана Мурада V. Вона мешкає у Великій Британії, пише історичну прозу і зберігає пам’ять про свій рід. Дехто з Османів уже повернувся до Туреччини.
Мандри медіа🌏
Від 1299 до 1922 року родина Османоглу правила величезною імперією, що простягалася на три континенти.
Після скасування султанату у 1924 році їх вигнали з Туреччини, і життя роду розділилося між Європою, США та Близьким Сходом.
На фото — молоді нащадки султанів, серед них діти Айше Гюльнев Османоглу, правнучки султана Мурада V. Вона мешкає у Великій Британії, пише історичну прозу і зберігає пам’ять про свій рід. Дехто з Османів уже повернувся до Туреччини.
Мандри медіа🌏
❤7🔥4
Людина-лев, яку світ спершу відкинув, а потім зробив ідолом цирку
У 1890 році в польському містечку Бєльськ народився хлопчик, усе тіло якого було вкрите густим світлим волоссям. Медики пізніше назвали це явище гіпертрихозом. Його мати, замість того щоб сприйняти сина як диво, назвала його «огидою» й віддала підприємцеві.
Так почалася історія Стефана Бібровскі, якого світ запам’ятав під цирковим ім’ям Lionel — Людина-лев. Спершу його возили ярмарками Європи, а у 1901 році він дістався США, де підписав контракт із легендарним цирком Barnum & Bailey. Афіші обіцяли публіці «напівлюдину, напівзвіря», і протягом двох десятиліть він був однією з головних атракцій.
Та за його зовнішністю ховалася зовсім інша особистість. Він був освіченим, лагідним чоловіком, говорив п’ятьма мовами, багато читав і мріяв про професію стоматолога. Але суспільство не дало йому вибору: для публіки він залишався лише видовищем.
Стефан помер у 1932 році в Німеччині, проживши життя «дивини», яку показували за гроші. Але пам’ять про нього сьогодні — це не історія монстра, а історія людини, що змогла залишатися собою попри світ, який бачив у ньому тільки «Людину-лева».
Мандри медіа🌏
У 1890 році в польському містечку Бєльськ народився хлопчик, усе тіло якого було вкрите густим світлим волоссям. Медики пізніше назвали це явище гіпертрихозом. Його мати, замість того щоб сприйняти сина як диво, назвала його «огидою» й віддала підприємцеві.
Так почалася історія Стефана Бібровскі, якого світ запам’ятав під цирковим ім’ям Lionel — Людина-лев. Спершу його возили ярмарками Європи, а у 1901 році він дістався США, де підписав контракт із легендарним цирком Barnum & Bailey. Афіші обіцяли публіці «напівлюдину, напівзвіря», і протягом двох десятиліть він був однією з головних атракцій.
Та за його зовнішністю ховалася зовсім інша особистість. Він був освіченим, лагідним чоловіком, говорив п’ятьма мовами, багато читав і мріяв про професію стоматолога. Але суспільство не дало йому вибору: для публіки він залишався лише видовищем.
Стефан помер у 1932 році в Німеччині, проживши життя «дивини», яку показували за гроші. Але пам’ять про нього сьогодні — це не історія монстра, а історія людини, що змогла залишатися собою попри світ, який бачив у ньому тільки «Людину-лева».
Мандри медіа🌏
🔥10❤7👍3
Людина, яка проїхала світ на велосипеді
1962 рік. Західна Німеччина.
Двадцятидворічний Гайнц Штюке виїжджає з рідного Гевельгофа на велосипеді. У нього при собі лише кілька речей і карта, на якій кордони не мають значення. Світ розділений Холодною війною, але він вирішує перевірити сам: чи справді люди настільки віддалені одне від одного.
Пів століття у дорозі.
Він подолав близько 650 тисяч кілометрів, відвідав понад 195 країн і заповнив двадцять паспортів. Перехворів на малярію в Африці, потрапляв у аварії в Азії, сидів у в’язницях там, де на чужинців дивилися з підозрою. Спав під відкритим небом, продавав власноруч намальовані листівки, харчувався з маленького пальника. Його шлях тримався на щедрості випадкових людей і на впертості крутити педалі далі.
Повернення додому.
Він залишав країну, яку розрізав Берлінський мур. Повернувся — у зовсім іншу Німеччину: об’єднану, заможну, але з новими, невидимими межами.
Його подорож назвали найдовшою безперервною велосипедною мандрівкою в історії. Сам Штюке до рекордів байдужий. Для нього головне було інше: довести, що кордони існують лише на папері. Справжні межі — у наших головах.
🫸 Корисні сервіси 🫷
✨ Шукаєш найвигідніші квитки? 👉 Kiwi — знаходить варіанти, які не бачать інші
✨ Затримали або відмінили рейс?
👉 AirHelp — до €600 компенсації
✨ Потрібно житло за кращою ціною? 👉 Booking — найбільша база з відгуками
✨ Без інтернету за кордоном? 👉 Airalo — eSIM за 3 хвилини
✨ Хочеш побачити найцікавіше? 👉 GetYourGuide — екскурсії без черг
✨ Плануєш складну подорож? 👉 Trip.com — все в одному місці
Мандри медіа🌏
1962 рік. Західна Німеччина.
Двадцятидворічний Гайнц Штюке виїжджає з рідного Гевельгофа на велосипеді. У нього при собі лише кілька речей і карта, на якій кордони не мають значення. Світ розділений Холодною війною, але він вирішує перевірити сам: чи справді люди настільки віддалені одне від одного.
Пів століття у дорозі.
Він подолав близько 650 тисяч кілометрів, відвідав понад 195 країн і заповнив двадцять паспортів. Перехворів на малярію в Африці, потрапляв у аварії в Азії, сидів у в’язницях там, де на чужинців дивилися з підозрою. Спав під відкритим небом, продавав власноруч намальовані листівки, харчувався з маленького пальника. Його шлях тримався на щедрості випадкових людей і на впертості крутити педалі далі.
Повернення додому.
Він залишав країну, яку розрізав Берлінський мур. Повернувся — у зовсім іншу Німеччину: об’єднану, заможну, але з новими, невидимими межами.
Його подорож назвали найдовшою безперервною велосипедною мандрівкою в історії. Сам Штюке до рекордів байдужий. Для нього головне було інше: довести, що кордони існують лише на папері. Справжні межі — у наших головах.
🫸 Корисні сервіси 🫷
👉 AirHelp — до €600 компенсації
Мандри медіа🌏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥6❤3👍3
Музей полуниці у Вепіоні, Бельгія
Невелике містечко Вепіон недаремно називають світовою столицею полуниці. Тут навіть діє музей, присвячений лише одній ягоді.
Експозиція розповідає історію вирощування полуниці у Валлонії, показує старі інструменти, легенди та традиції, пов’язані з нею. Є й сад з екзотичними фруктами, де серед квітів ростуть різні сорти полуниці.
У маленькому магазині при музеї можна знайти все, що пов’язане з цією ягодою: джеми, цукерки, наливки, полуничний лікер і навіть пиво. Місцеві художники й письменники теж не лишилися осторонь — їхні роботи тут можна придбати на пам’ять.
✨ Корисні сервіси для подорожей ✨
✨ Шукаєш найвигідніші квитки? 👉 Kiwi — знаходить варіанти, які не бачать інші
✨ Затримали або відмінили рейс?
👉 AirHelp — до €600 компенсації
✨ Потрібно житло за кращою ціною? 👉 Booking — найбільша база з відгуками
✨ Без інтернету за кордоном? 👉 Airalo — eSIM за 3 хвилини
✨ Хочеш побачити найцікавіше? 👉 GetYourGuide — екскурсії без черг
✨ Плануєш складну подорож? 👉 Trip.com — все в одному місці
Мандри медіа🌏
Невелике містечко Вепіон недаремно називають світовою столицею полуниці. Тут навіть діє музей, присвячений лише одній ягоді.
Експозиція розповідає історію вирощування полуниці у Валлонії, показує старі інструменти, легенди та традиції, пов’язані з нею. Є й сад з екзотичними фруктами, де серед квітів ростуть різні сорти полуниці.
У маленькому магазині при музеї можна знайти все, що пов’язане з цією ягодою: джеми, цукерки, наливки, полуничний лікер і навіть пиво. Місцеві художники й письменники теж не лишилися осторонь — їхні роботи тут можна придбати на пам’ять.
👉 AirHelp — до €600 компенсації
Мандри медіа🌏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1❤7👍4
Викрадення Джона Пола Ґетті ІІІ — драма, що сколихнула світ
У 1973 році в Римі викрали 16-річного Джона Пола Ґетті ІІІ, онука нафтового мільярдера Дж. Пола Ґетті. За підозрами, за цим стояла калабрійська мафія.
Викрадачі вимагали $17 мільйонів, але дід, один із найбагатших людей світу, відмовився платити. Він вважав, що онук міг сам інсценувати викрадення, аби вибити гроші. Його фраза увійшла в історію:
«Якщо я заплачу хоч цент зараз, у мене завтра буде 14 викрадених онуків».
Місяці переговорів минали, а хлопець перебував у жахливих умовах. У листопаді викрадачі надіслали в газету локон його волосся і відрізане вухо — як попередження. Лише після суспільного тиску Ґетті погодився на викуп — $3 мільйони, сума, яку він міг списати з податків.
Юнак вижив, але травма залишила глибокий слід. У дорослому житті він вдався до героїну, а у 25 років пережив інсульт, який зробив його частково паралізованим і майже сліпим. Він прожив ще три десятиліття, але так і залишився символом жорстокості мафії та холодної байдужості багатства.
✨ Корисні сервіси для подорожей ✨
✨ Шукаєш найвигідніші квитки? 👉 Kiwi — знаходить варіанти, які не бачать інші
✨ Затримали або відмінили рейс?
👉 AirHelp — до €600 компенсації
✨ Потрібно житло за кращою ціною? 👉 Booking — найбільша база з відгуками
✨ Без інтернету за кордоном? 👉 Airalo — eSIM за 3 хвилини
✨ Хочеш побачити найцікавіше? 👉 GetYourGuide — екскурсії без черг
✨ Плануєш складну подорож? 👉 Trip.com — все в одному місці
Мандри медіа🌏
У 1973 році в Римі викрали 16-річного Джона Пола Ґетті ІІІ, онука нафтового мільярдера Дж. Пола Ґетті. За підозрами, за цим стояла калабрійська мафія.
Викрадачі вимагали $17 мільйонів, але дід, один із найбагатших людей світу, відмовився платити. Він вважав, що онук міг сам інсценувати викрадення, аби вибити гроші. Його фраза увійшла в історію:
«Якщо я заплачу хоч цент зараз, у мене завтра буде 14 викрадених онуків».
Місяці переговорів минали, а хлопець перебував у жахливих умовах. У листопаді викрадачі надіслали в газету локон його волосся і відрізане вухо — як попередження. Лише після суспільного тиску Ґетті погодився на викуп — $3 мільйони, сума, яку він міг списати з податків.
Юнак вижив, але травма залишила глибокий слід. У дорослому житті він вдався до героїну, а у 25 років пережив інсульт, який зробив його частково паралізованим і майже сліпим. Він прожив ще три десятиліття, але так і залишився символом жорстокості мафії та холодної байдужості багатства.
👉 AirHelp — до €600 компенсації
Мандри медіа🌏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1🔥9❤4👍3
Незвичайні дорожні знаки для котів у Японії 🇯🇵🐾
В Японії можна зустріти незвичні дорожні знаки, які попереджають водіїв: «Обережно, кішки!».
Їх встановлюють у місцях, де пухнасті можуть раптово вибігти на дорогу. Це не входить до офіційного списку знаків країни, але місцева влада дозволяє їх використання як частину програм безпеки — щоб захистити і водіїв, і тварин.
У результаті замість суворої заборони чи наказу на дорогах з’являється щось дуже японське — турбота, виражена мило 🥰 .
✨ Корисні сервіси для подорожей ✨
✨ Шукаєш найвигідніші квитки? 👉 Kiwi — знаходить варіанти, які не бачать інші
✨ Затримали або відмінили рейс?
👉 AirHelp — до €600 компенсації
✨ Потрібно житло за кращою ціною? 👉 Booking — найбільша база з відгуками
✨ Без інтернету за кордоном? 👉 Airalo — eSIM за 3 хвилини
✨ Хочеш побачити найцікавіше? 👉 GetYourGuide — екскурсії без черг
✨ Плануєш складну подорож? 👉 Trip.com — все в одному місці
Мандри медіа🌏
В Японії можна зустріти незвичні дорожні знаки, які попереджають водіїв: «Обережно, кішки!».
Їх встановлюють у місцях, де пухнасті можуть раптово вибігти на дорогу. Це не входить до офіційного списку знаків країни, але місцева влада дозволяє їх використання як частину програм безпеки — щоб захистити і водіїв, і тварин.
У результаті замість суворої заборони чи наказу на дорогах з’являється щось дуже японське — турбота, виражена мило 🥰 .
👉 AirHelp — до €600 компенсації
Мандри медіа🌏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8🥰3🔥2👍1
Людські зоопарки: темна сторінка історії
1906 рік, Кони-Айленд, Нью-Йорк. Філіппінська дівчинка сидить на лавці в «вольєрі» — частині так званого людського зоопарку.
Такі виставки існували набагато довше, ніж зазвичай думають. Початок — ще у XVI–XVII століттях, коли при європейських дворах показували «заморських чужинців». У XIX – на початку XX століття вони стали масовим явищем: на всесвітніх виставках і колоніальних експозиціях у Європі та США мільйони людей приходили дивитися на «екзотичні села», де представників Африки, Азії, Океанії чи Америки змушували жити і працювати на очах у публіки.
Найбільший розквіт — з 1870-х до 1930-х. Аж до Другої світової війни вони залишалися нормою розваг. І навіть після — у деяких європейських країнах «етнографічні села» продовжували існувати ще у 1950-х.
Сьогодні важко уявити, що такі практики колись вважалися допустимими.
✨ Корисні сервіси для подорожей ✨
✨ Шукаєш найвигідніші квитки? 👉 Kiwi — знаходить варіанти, які не бачать інші
✨ Затримали або відмінили рейс?
👉 AirHelp — до €600 компенсації
✨ Потрібно житло за кращою ціною? 👉 Booking — найбільша база з відгуками
✨ Без інтернету за кордоном? 👉 Airalo — eSIM за 3 хвилини
✨ Хочеш побачити найцікавіше? 👉 GetYourGuide — екскурсії без черг
✨ Плануєш складну подорож? 👉 Trip.com — все в одному місці
Мандри медіа🌏
1906 рік, Кони-Айленд, Нью-Йорк. Філіппінська дівчинка сидить на лавці в «вольєрі» — частині так званого людського зоопарку.
Такі виставки існували набагато довше, ніж зазвичай думають. Початок — ще у XVI–XVII століттях, коли при європейських дворах показували «заморських чужинців». У XIX – на початку XX століття вони стали масовим явищем: на всесвітніх виставках і колоніальних експозиціях у Європі та США мільйони людей приходили дивитися на «екзотичні села», де представників Африки, Азії, Океанії чи Америки змушували жити і працювати на очах у публіки.
Найбільший розквіт — з 1870-х до 1930-х. Аж до Другої світової війни вони залишалися нормою розваг. І навіть після — у деяких європейських країнах «етнографічні села» продовжували існувати ще у 1950-х.
Сьогодні важко уявити, що такі практики колись вважалися допустимими.
👉 AirHelp — до €600 компенсації
Мандри медіа🌏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢5😱3