Доротея Ленг. Заборонені фотографії виселення японців у США, 1942

Весна 1942-го. Японсько-американські родини змушені залишати свої будинки. Вони збираються біля «сортувальних центрів», звідки їх відправляють у табори для інтернованих. Так виглядало виконання указу Рузвельта №9066, який дозволив військовим оголосити понад 50 районів на Західному узбережжі «зонами безпеки» і виселити звідти «ворожих іноземців».

Офіційно їх називали «alien enemies», хоча дві третини інтернованих були американцями за народженням. Загалом у таборах опинилися 120 000 людей японського походження.

Фотографку Доротею Ленг найняло Управління переселення для документування цього процесу. Спочатку влада планувала використати фото як виправдання своїх дій. Але коли побачили результати — реальні обличчя, сумки зі зібраним поспіхом майном, дітей, що чекають на автобуси — негайно наклали цензуру. Негативи вилучили й маркували штампом «impounded».

Фото пролежали роками у Національному архіві без уваги. Лише у 1970-х їх знайшли й показали публіці. Ленг встигла побачити, як її «заборонені» знімки стали документом про страх, расизм і державну політику, яка зруйнувала тисячі життів під виглядом безпеки.

Усі фото — роботи Доротеї Ленг із Національного архіву США.

Мандри медіа🌏

Занедбана готична церква, яка буквально тоне під землею.

На півночі Китаю, в глибокій западині стоїть покинута католицька церква висотою 28 метрів. Її звели у 1921 році італійські місіонери. Колись вона була центром великої католицької громади.

Все змінилося через вуглевидобуток поблизу. Протягом десятиліть шахти підмивали ґрунт. У 1980-х будинки почали тріскатися, а в 2007 році село довелося повністю залишити. Земля продовжувала осідати. Церква опинилася у своєрідному кратері — ізольована, забута.

Сьогодні туди рідко заходять люди — хіба що поодинокі дослідники або пастухи, що женуть отару повз. Будівля продовжує руйнуватися під вагою часу і підземних порожнин. І не зрозуміло, скільки ще вона простоїть, перш ніж зникне остаточно.

Мандри медіа🌏

Жінки амазигів у Марокко. 1934–1937. Фото Жана Безансено

Між 1934 і 1937 роками французький художник і фотограф Жан Безансено подорожував Марокко, документуючи традиційне життя. Він знімав портрети жінок і чоловіків з арабських, амазигських (берберських) та єврейських громад у їхньому святковому вбранні.

Його фото жінок-амазигів особливо виразні. Видно татуювання на обличчі й руках — своєрідні «паспорти» племені, символи віку, шлюбу, обереги. Прикраси зі срібла, монети, складні плетіння тканин — не просто мода, а маркери статусу, родини, громади.

Безансено не був етнографом за освітою, але підходив до роботи як документаліст і художник одночасно. Він створив серію детальних знімків і замальовок, які потім видав у книзі Costumes et Types du Maroc (1942).

Багато з зафіксованих ним традицій зникли або змінилися за останнє століття. Його архів сьогодні став джерелом не тільки історії, а й натхнення для сучасних майстрів, які відновлюють ремесла і пам’ять про традиційний одяг.

Мандри медіа🌏