До появи перцевого балончика, найкращим захистом незаміжньої дами була шпилька для капелюха 🎩🔪
На початку 20-го століття, коли жінки почали активно виходити в суспільство без супроводу чоловіків, вони стикалися з різними небезпеками. Одним із способів самозахисту, який вони використовували, була звичайна шпилька для капелюха. Цей аксесуар, який спочатку слугував для фіксації капелюхів, швидко став важливою зброєю в арсеналі жінок.
Шпильки для капелюхів були довгими, гострими металевими стрижнями, які проходили через капелюх і зачіску, забезпечуючи надійну фіксацію. Деякі шпильки могли бути до дев'яти дюймів в довжину, що робило їх дуже ефективними в якості засобу самооборони. Жінки швидко зрозуміли, що ці аксесуари можуть слугувати не лише для моди, а й для захисту від небажаних нападів. 💪🛡️
На початку 1900-х років, коли все більше жінок почали працювати та пересуватися містами самостійно, вони стали об'єктами уваги з боку так званих "масшеров" - чоловіків, які чіплялися до жінок на вулиці. Шпилька для капелюха стала своєрідним символом жіночої незалежності та самозахисту. Відомі випадки, коли жінки використовували шпильки для захисту від нападів і навіть зуміли відлякати нападників. 🚶♀️👠
Популярність шпильок для капелюхів як засобу самозахисту стала настільки великою, що в деяких містах були прийняті закони, що обмежували довжину шпильок. Владі турбувало те, що такі шпильки могли бути небезпечними для оточуючих, особливо в громадському транспорті та на вулицях. Наприклад, у 1910 році Чикаго прийняв закон, який вимагав, щоб кінці шпильок були захищені спеціальними ковпачками. 🚇📏
Мандри 🌏
На початку 20-го століття, коли жінки почали активно виходити в суспільство без супроводу чоловіків, вони стикалися з різними небезпеками. Одним із способів самозахисту, який вони використовували, була звичайна шпилька для капелюха. Цей аксесуар, який спочатку слугував для фіксації капелюхів, швидко став важливою зброєю в арсеналі жінок.
Шпильки для капелюхів були довгими, гострими металевими стрижнями, які проходили через капелюх і зачіску, забезпечуючи надійну фіксацію. Деякі шпильки могли бути до дев'яти дюймів в довжину, що робило їх дуже ефективними в якості засобу самооборони. Жінки швидко зрозуміли, що ці аксесуари можуть слугувати не лише для моди, а й для захисту від небажаних нападів. 💪🛡️
На початку 1900-х років, коли все більше жінок почали працювати та пересуватися містами самостійно, вони стали об'єктами уваги з боку так званих "масшеров" - чоловіків, які чіплялися до жінок на вулиці. Шпилька для капелюха стала своєрідним символом жіночої незалежності та самозахисту. Відомі випадки, коли жінки використовували шпильки для захисту від нападів і навіть зуміли відлякати нападників. 🚶♀️👠
Популярність шпильок для капелюхів як засобу самозахисту стала настільки великою, що в деяких містах були прийняті закони, що обмежували довжину шпильок. Владі турбувало те, що такі шпильки могли бути небезпечними для оточуючих, особливо в громадському транспорті та на вулицях. Наприклад, у 1910 році Чикаго прийняв закон, який вимагав, щоб кінці шпильок були захищені спеціальними ковпачками. 🚇📏
Мандри 🌏
❤12👍4🤗1
Як любов Агати Крісті до археології вплинула на «Смерть на Нілі»
У 1930-х роках знаменита письменниця детективів Агата Крісті вирушала на щорічні розкопки на Близький Схід разом зі своїм чоловіком-археологом Максом Маллоуеном. Ці подорожі глибоко вплинули на її творчість, зокрема на один з її найвідоміших романів — «Смерть на Нілі».
Агата Крісті, відома своїм захопленням історією та загадками, знайшла в археології нове джерело натхнення. Її подорожі до Єгипту та інших місць зберігання стародавніх цивілізацій дали їй змогу глибше зрозуміти культуру, історію та мистецтво цих регіонів. Це знання вона вправно використала у своїх творах, додаючи їм автентичності та неповторної атмосфери.
Одного разу, під час експедиції на розкопки в Іраку, Крісті допомагала очищати та фотографувати артефакти. Цей процес, де кожен предмет розповідав свою власну історію, нагадував їй розслідування злочинів, де кожна деталь могла стати ключовою для розгадки. Це відчуття загадки та відкриття знайшло своє відображення в її романах, зокрема в «Смерті на Нілі».
Дія роману «Смерть на Нілі» відбувається на розкішному річковому круїзі по Нілу. Цей корабель стає місцем злочину, де кожен пасажир має свою таємницю. Крісті майстерно вплітає в сюжет свої знання про єгипетську археологію, збагачуючи історію описами стародавніх пам’яток та культурних нюансів. Наприклад, опис Карнакського храму та інших історичних місць, які згадуються в романі, дають читачам змогу відчути атмосферу древнього Єгипту.
Крісті також використовувала свої археологічні пригоди для створення правдоподібних та захопливих персонажів. Герої «Смерті на Нілі» — це не просто випадкові мандрівники, а люди зі своїми історіями, інтересами та мотивами. Досвід письменниці на розкопках допоміг їй створити багатовимірних персонажів, що додає глибини та реалістичності її детективам.
Крім того, сам процес археологічних розкопок, з його детальною та терплячою роботою, вплинув на стиль письма Крісті. Як археологи ретельно досліджують землю шар за шаром, так і Крісті ретельно розкриває свої сюжети, поступово підводячи читачів до розгадки.
Мандри 🌏
У 1930-х роках знаменита письменниця детективів Агата Крісті вирушала на щорічні розкопки на Близький Схід разом зі своїм чоловіком-археологом Максом Маллоуеном. Ці подорожі глибоко вплинули на її творчість, зокрема на один з її найвідоміших романів — «Смерть на Нілі».
Агата Крісті, відома своїм захопленням історією та загадками, знайшла в археології нове джерело натхнення. Її подорожі до Єгипту та інших місць зберігання стародавніх цивілізацій дали їй змогу глибше зрозуміти культуру, історію та мистецтво цих регіонів. Це знання вона вправно використала у своїх творах, додаючи їм автентичності та неповторної атмосфери.
Одного разу, під час експедиції на розкопки в Іраку, Крісті допомагала очищати та фотографувати артефакти. Цей процес, де кожен предмет розповідав свою власну історію, нагадував їй розслідування злочинів, де кожна деталь могла стати ключовою для розгадки. Це відчуття загадки та відкриття знайшло своє відображення в її романах, зокрема в «Смерті на Нілі».
Дія роману «Смерть на Нілі» відбувається на розкішному річковому круїзі по Нілу. Цей корабель стає місцем злочину, де кожен пасажир має свою таємницю. Крісті майстерно вплітає в сюжет свої знання про єгипетську археологію, збагачуючи історію описами стародавніх пам’яток та культурних нюансів. Наприклад, опис Карнакського храму та інших історичних місць, які згадуються в романі, дають читачам змогу відчути атмосферу древнього Єгипту.
Крісті також використовувала свої археологічні пригоди для створення правдоподібних та захопливих персонажів. Герої «Смерті на Нілі» — це не просто випадкові мандрівники, а люди зі своїми історіями, інтересами та мотивами. Досвід письменниці на розкопках допоміг їй створити багатовимірних персонажів, що додає глибини та реалістичності її детективам.
Крім того, сам процес археологічних розкопок, з його детальною та терплячою роботою, вплинув на стиль письма Крісті. Як археологи ретельно досліджують землю шар за шаром, так і Крісті ретельно розкриває свої сюжети, поступово підводячи читачів до розгадки.
Мандри 🌏
❤11👍2🔥1
Храм Хатшепсут🔘.
Один з найкрасивіших храмів Стародавнього Єгипту.
Розташований в Дейр-ель-Бахарі на західному березі Нілу біля Долини Царів у Верхньому Єгипті.
Цариця Хатшепсут - п'ятий фараон 18-ї династії Єгипту.
📍Вона віддала наказ про будівництво цього чудового храму в 1479 році до нашої ери (3500 років тому), будівництво зайняло близько п'ятнадцяти років.
📍Хатшепсут була другою історично підтвердженою жінкою-фараоном.
📍Її правління було одним з найбільш процвітаючих і мирних в історії Єгипту.
📍Заупокійний храм присвячений богу Амону та Хатшепсут.
📍Храм складається з трьох багатоярусних терас, що сягають 29,5 метрів (97 футів) заввишки, а також пілонів, майданчиків, гіпостилю, сонячного майданчика, каплиці і святилища.
📍Тераси з'єднані довгими пандусами, які колись були оточені садами з іноземними рослинами, включаючи ладан і смирну.
📍Храм орієнтований на схід сонця в день зимового сонцестояння.
📍Він створений за допомогою світлового ящика, який показує блок сонячного світла, що повільно рухається від центральної осі храму, щоб спочатку освітити бога Амона-Ра, а потім осяяти фігуру Тутмоса III, що стоїть на колінах, перш ніж, нарешті, освітити бога Нілу Хапі.
Мандри 🌏
Один з найкрасивіших храмів Стародавнього Єгипту.
Розташований в Дейр-ель-Бахарі на західному березі Нілу біля Долини Царів у Верхньому Єгипті.
Цариця Хатшепсут - п'ятий фараон 18-ї династії Єгипту.
📍Вона віддала наказ про будівництво цього чудового храму в 1479 році до нашої ери (3500 років тому), будівництво зайняло близько п'ятнадцяти років.
📍Хатшепсут була другою історично підтвердженою жінкою-фараоном.
📍Її правління було одним з найбільш процвітаючих і мирних в історії Єгипту.
📍Заупокійний храм присвячений богу Амону та Хатшепсут.
📍Храм складається з трьох багатоярусних терас, що сягають 29,5 метрів (97 футів) заввишки, а також пілонів, майданчиків, гіпостилю, сонячного майданчика, каплиці і святилища.
📍Тераси з'єднані довгими пандусами, які колись були оточені садами з іноземними рослинами, включаючи ладан і смирну.
📍Храм орієнтований на схід сонця в день зимового сонцестояння.
📍Він створений за допомогою світлового ящика, який показує блок сонячного світла, що повільно рухається від центральної осі храму, щоб спочатку освітити бога Амона-Ра, а потім осяяти фігуру Тутмоса III, що стоїть на колінах, перш ніж, нарешті, освітити бога Нілу Хапі.
Мандри 🌏
👍8❤6
Літаюча Машина Густава Вайта: Передвісник Повітряних Подорожей
За 25 років до того, як брати Райт здійснили свій легендарний політ, Густав Вайт вже вражав Америку своєю літаючою машиною. У 1865 році Вайт створив "Авіан", апарат, який нагадував гігантську механічну птицю з крилами, що працювали як у птахів. Ця машина не лише піднімалася в повітря, але й продемонструвала потенціал для майбутніх авіаційних технологій.
Перші Успіхи
Вайт запустив свої перші демонстрації на відкритих майданчиках перед враженими натовпами. Його апарат підіймався на кілька метрів у повітря, використовуючи силу пружин і розмахуючи крилами. Це був справжній прорив для свого часу, і хоча "Авіан" не досяг значних висот, він все ж був першим успішним механічним літальним апаратом.
Інновації Та Винахідливість
"Авіан" використовував унікальні технічні рішення, такі як складні пружини для махання крилами і легкі матеріали для побудови. Вайт навіть отримав патенти на деякі зі своїх винаходів. Хоча він не зміг завершити свої роботи через обмежені ресурси, його ідеї і сьогодні вражають своєю сміливістю та інноваційністю.
Визнання Та Забуття
Попри ранній успіх, Вайт згодом зіткнувся з технічними та фінансовими труднощами. Його проекти не отримали належного розвитку, і винахідник помер у відносній невідомості. Проте його робота залишила важливий слід у історії авіації, показуючи, що мрія про політ була здійсненною задовго до того, як брати Райт підкорили небо.
Мандри 🌏
За 25 років до того, як брати Райт здійснили свій легендарний політ, Густав Вайт вже вражав Америку своєю літаючою машиною. У 1865 році Вайт створив "Авіан", апарат, який нагадував гігантську механічну птицю з крилами, що працювали як у птахів. Ця машина не лише піднімалася в повітря, але й продемонструвала потенціал для майбутніх авіаційних технологій.
Перші Успіхи
Вайт запустив свої перші демонстрації на відкритих майданчиках перед враженими натовпами. Його апарат підіймався на кілька метрів у повітря, використовуючи силу пружин і розмахуючи крилами. Це був справжній прорив для свого часу, і хоча "Авіан" не досяг значних висот, він все ж був першим успішним механічним літальним апаратом.
Інновації Та Винахідливість
"Авіан" використовував унікальні технічні рішення, такі як складні пружини для махання крилами і легкі матеріали для побудови. Вайт навіть отримав патенти на деякі зі своїх винаходів. Хоча він не зміг завершити свої роботи через обмежені ресурси, його ідеї і сьогодні вражають своєю сміливістю та інноваційністю.
Визнання Та Забуття
Попри ранній успіх, Вайт згодом зіткнувся з технічними та фінансовими труднощами. Його проекти не отримали належного розвитку, і винахідник помер у відносній невідомості. Проте його робота залишила важливий слід у історії авіації, показуючи, що мрія про політ була здійсненною задовго до того, як брати Райт підкорили небо.
Мандри 🌏
👏6👍5🔥2
Доброго ранку, до традиційного щоденного посту просто хочу побажати всім чудової тихої неділі та подякувати за те, що ви підписалися, за реакції під постами тут та в інстаграмі https://www.instagram.com/mandry.media 🙏.
Це надихає робити мою улюблену справу і далі.
Дякую всім! Миру і добра
🌸
Оксана
Це надихає робити мою улюблену справу і далі.
Дякую всім! Миру і добра
Оксана
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤11
Найстаріше Вино у Світі Знайдено в Римській Гробниці
Археологи виявили амфору з вином віком понад 2000 років у римській гробниці в Кадісі, Іспанія. Ця знахідка є найстарішим відомим вином у світі. Скляна амфора, герметично запечатана, зберегла рідину в ідеальному стані, дозволивши вченим провести аналіз і підтвердити її вік та походження.
Вино збереглося завдяки винятковим умовам герметизації. Посудина була запечатана настільки добре, що рідина всередині залишилася незмінною. Це рідкісне відкриття надає унікальну можливість вивчити римські виноробні традиції.
Аналіз вина показує склад і технології виробництва, використовувані в Римській імперії. Вчені сподіваються дізнатися більше про стародавні методи зберігання та смакові якості вина. Вино планується дослідити для розуміння його хімічного складу та можливого смаку.
Ця знахідка відкриває нові горизонти для археологічних та хімічних досліджень, дозволяючи заглянути в минуле та відчути атмосферу римських бенкетів. Подальші дослідження допоможуть вивчити не лише технології виробництва вина, але й соціальні та культурні аспекти життя стародавніх римлян.
Мандри 🌏
Археологи виявили амфору з вином віком понад 2000 років у римській гробниці в Кадісі, Іспанія. Ця знахідка є найстарішим відомим вином у світі. Скляна амфора, герметично запечатана, зберегла рідину в ідеальному стані, дозволивши вченим провести аналіз і підтвердити її вік та походження.
Вино збереглося завдяки винятковим умовам герметизації. Посудина була запечатана настільки добре, що рідина всередині залишилася незмінною. Це рідкісне відкриття надає унікальну можливість вивчити римські виноробні традиції.
Аналіз вина показує склад і технології виробництва, використовувані в Римській імперії. Вчені сподіваються дізнатися більше про стародавні методи зберігання та смакові якості вина. Вино планується дослідити для розуміння його хімічного складу та можливого смаку.
Ця знахідка відкриває нові горизонти для археологічних та хімічних досліджень, дозволяючи заглянути в минуле та відчути атмосферу римських бенкетів. Подальші дослідження допоможуть вивчити не лише технології виробництва вина, але й соціальні та культурні аспекти життя стародавніх римлян.
Мандри 🌏
👍12👏2❤🔥1
Чоловік з Африки демонструє свої рубці на обличчі, 1900 рік.
Скаріфікація – це навмисний процес утворення рубців на частині тіла. Вона часто зустрічається в деяких племенах Африки, причому рубці мають різні значення, починаючи від духовності, переходу до дорослого життя і закінчуючи статусом вождя чи воїна. Ця практика існує щонайменше 11,000 років, про що свідчать зображення скаріфікації в наскельних малюнках. Ці рубці можна побачити в багатьох частинах Африки та світу.
Рубці утворюються шляхом розрізання шкіри за допомогою ножів, каменів, скла або інших гострих предметів. 🎨🔪
Скаріфікація має глибокі культурні та символічні значення. Для багатьох африканських племен цей процес є ритуалом переходу, який знаменує досягнення певного вікового або соціального статусу. Наприклад, молоді чоловіки можуть проходити скаріфікацію як частину церемонії посвячення в доросле життя, що символізує їхню готовність до виконання ролі воїнів або захисників свого племені. 🌍
Крім того, рубці можуть вказувати на приналежність до певного клану або родини, а також на духовні або релігійні переконання. У деяких культурах вважається, що скаріфікація забезпечує захист від злих духів або приносить удачу. Це також спосіб вираження індивідуальної краси та ідентичності, підкреслення мужності та витривалості. 🌟👤
Мандри 🌏
Скаріфікація – це навмисний процес утворення рубців на частині тіла. Вона часто зустрічається в деяких племенах Африки, причому рубці мають різні значення, починаючи від духовності, переходу до дорослого життя і закінчуючи статусом вождя чи воїна. Ця практика існує щонайменше 11,000 років, про що свідчать зображення скаріфікації в наскельних малюнках. Ці рубці можна побачити в багатьох частинах Африки та світу.
Рубці утворюються шляхом розрізання шкіри за допомогою ножів, каменів, скла або інших гострих предметів. 🎨🔪
Скаріфікація має глибокі культурні та символічні значення. Для багатьох африканських племен цей процес є ритуалом переходу, який знаменує досягнення певного вікового або соціального статусу. Наприклад, молоді чоловіки можуть проходити скаріфікацію як частину церемонії посвячення в доросле життя, що символізує їхню готовність до виконання ролі воїнів або захисників свого племені. 🌍
Крім того, рубці можуть вказувати на приналежність до певного клану або родини, а також на духовні або релігійні переконання. У деяких культурах вважається, що скаріфікація забезпечує захист від злих духів або приносить удачу. Це також спосіб вираження індивідуальної краси та ідентичності, підкреслення мужності та витривалості. 🌟👤
Мандри 🌏
👍10🔥4❤2
Катакомби Парижа: Моторошні Скульптури з Кісток
Катакомби Парижа є однією з найбільш захоплюючих і похмурих туристичних атракцій у світі. Ці підземні гробниці зберігають рештки близько 6 мільйонів людей, їхні анонімні скелети складені до самих стель, утворюючи жахливі скульптури та лабіринти. Ця величезна мережа тунелів і кімнат розташована під містом і приваблює туристів з усіх куточків планети.
Історія Катакомб
У кінці XVIII століття Париж зіткнувся з проблемою переповнених кладовищ. Здоров'я міста було під загрозою через гниття тіл на переповнених кладовищах, особливо на знаменитому кладовищі Сен-Іннокент. Місцева влада вирішила перемістити останки до підземних кар'єрів, що були покинуті. Таким чином, було створено Катакомби, які швидко стали символом похмурої історії міста.
Перенесення решток розпочалося в 1786 році і тривало кілька років. Кістки переносили вночі, щоб не привертати зайву увагу і не викликати паніку серед населення. З часом, це місце стало своєрідним меморіалом.
Мистецтво в Кістках
Особливістю паризьких катакомб є те, що кістки тут не просто складені, а викладені у вигляді різноманітних композицій. Черепи та кістки утворюють хрести, стіни і навіть візерунки, що додає ще більшої моторошності цьому місцю. Це мистецтво з кісток було створене майстрами, які працювали над створенням естетично привабливих візерунків з людських останків.
Історичні Події
Катакомби не раз ставали місцем історичних подій. Під час Французької революції, деякі катакомби використовувалися як сховище. Під час Другої світової війни французький рух Опору використовував їх як базу для партизанських дій, а нацистські війська влаштовували там свої бункери.
Туристичний Інтерес
Катакомби Парижа щороку приваблюють тисячі туристів, які прагнуть відчути атмосферу цього незвичайного місця. Відвідувачі можуть прогулятися цими підземними коридорами і побачити скульптури з кісток на власні очі. Проте, щоб зберегти цю історичну пам'ятку, доступ до деяких частин катакомб обмежений.
Мандри 🌏
Катакомби Парижа є однією з найбільш захоплюючих і похмурих туристичних атракцій у світі. Ці підземні гробниці зберігають рештки близько 6 мільйонів людей, їхні анонімні скелети складені до самих стель, утворюючи жахливі скульптури та лабіринти. Ця величезна мережа тунелів і кімнат розташована під містом і приваблює туристів з усіх куточків планети.
Історія Катакомб
У кінці XVIII століття Париж зіткнувся з проблемою переповнених кладовищ. Здоров'я міста було під загрозою через гниття тіл на переповнених кладовищах, особливо на знаменитому кладовищі Сен-Іннокент. Місцева влада вирішила перемістити останки до підземних кар'єрів, що були покинуті. Таким чином, було створено Катакомби, які швидко стали символом похмурої історії міста.
Перенесення решток розпочалося в 1786 році і тривало кілька років. Кістки переносили вночі, щоб не привертати зайву увагу і не викликати паніку серед населення. З часом, це місце стало своєрідним меморіалом.
Мистецтво в Кістках
Особливістю паризьких катакомб є те, що кістки тут не просто складені, а викладені у вигляді різноманітних композицій. Черепи та кістки утворюють хрести, стіни і навіть візерунки, що додає ще більшої моторошності цьому місцю. Це мистецтво з кісток було створене майстрами, які працювали над створенням естетично привабливих візерунків з людських останків.
Історичні Події
Катакомби не раз ставали місцем історичних подій. Під час Французької революції, деякі катакомби використовувалися як сховище. Під час Другої світової війни французький рух Опору використовував їх як базу для партизанських дій, а нацистські війська влаштовували там свої бункери.
Туристичний Інтерес
Катакомби Парижа щороку приваблюють тисячі туристів, які прагнуть відчути атмосферу цього незвичайного місця. Відвідувачі можуть прогулятися цими підземними коридорами і побачити скульптури з кісток на власні очі. Проте, щоб зберегти цю історичну пам'ятку, доступ до деяких частин катакомб обмежений.
Мандри 🌏
👍8🔥3❤1
Унікальна кампанія : кандидат, який вів агітацію з веранди
Виборча кампанія 1896 року в США запам'яталася унікальним підходом Вільяма Мак-Кінлі. Замість того, щоб подорожувати по країні, він вів агітацію прямо з веранди свого дому в Кантоні, Огайо.
Мак-Кінлі вирішив залишитися вдома через слабке здоров'я та економічні труднощі. Він запросив журналіста Марка Ханну, щоб допомогти розробити стратегію. Вони створили кампанію, яка передбачала залучення делегацій виборців з різних регіонів. Ці делегації прибували до Кантону на спеціально організованих потягах.
Верандова Кампанія
Під час свого перебування на веранді, Мак-Кінлі виголошував промови перед натовпами людей. Ці промови часто публікувалися в місцевих газетах, що дозволяло розповсюдити його ідеї та позиції ще ширше. Іноді він зустрічався з відвідувачами особисто, що створювало образ доступного і народного лідера.
Цікаві Факти
- В один з днів до нього завітала група шахтарів з Пенсільванії, які принесли величезний шматок вугілля як символ підтримки.
- Одного разу до Мак-Кінлі прийшов делегат з такою великою кількістю людей, що поліція Кантону була змушена організувати додаткові заходи безпеки, щоб уникнути тисняви.
- Мак-Кінлі отримував листи підтримки та подарунки з усієї країни, включаючи домашні вироби та навіть тварин.
Вільям Дженнінгс Брайан, його опонент, вів активну кампанію, подорожуючи по країні і виголошуючи полум'яні промови. Однак, стратегія Мак-Кінлі виявилася успішною. Виборці оцінили його стабільність і простоту, що привело його до перемоги на виборах.
Мандри 🌏
Виборча кампанія 1896 року в США запам'яталася унікальним підходом Вільяма Мак-Кінлі. Замість того, щоб подорожувати по країні, він вів агітацію прямо з веранди свого дому в Кантоні, Огайо.
Мак-Кінлі вирішив залишитися вдома через слабке здоров'я та економічні труднощі. Він запросив журналіста Марка Ханну, щоб допомогти розробити стратегію. Вони створили кампанію, яка передбачала залучення делегацій виборців з різних регіонів. Ці делегації прибували до Кантону на спеціально організованих потягах.
Верандова Кампанія
Під час свого перебування на веранді, Мак-Кінлі виголошував промови перед натовпами людей. Ці промови часто публікувалися в місцевих газетах, що дозволяло розповсюдити його ідеї та позиції ще ширше. Іноді він зустрічався з відвідувачами особисто, що створювало образ доступного і народного лідера.
Цікаві Факти
- В один з днів до нього завітала група шахтарів з Пенсільванії, які принесли величезний шматок вугілля як символ підтримки.
- Одного разу до Мак-Кінлі прийшов делегат з такою великою кількістю людей, що поліція Кантону була змушена організувати додаткові заходи безпеки, щоб уникнути тисняви.
- Мак-Кінлі отримував листи підтримки та подарунки з усієї країни, включаючи домашні вироби та навіть тварин.
Вільям Дженнінгс Брайан, його опонент, вів активну кампанію, подорожуючи по країні і виголошуючи полум'яні промови. Однак, стратегія Мак-Кінлі виявилася успішною. Виборці оцінили його стабільність і простоту, що привело його до перемоги на виборах.
Мандри 🌏
👍11👏2
Це Роза Бонер (1822-1899), одна з найпопулярніших французьких художниць 19 століття 🎨
Відома особливо як анімалістка, або художниця тварин, роботи Бонер вражали таких людей, як королева Вікторія, цар Микола II та імператор Мексики Максиміліан, щоб назвати лише кількох!
Бонер жила досить нетрадиційним для свого часу життям: вона ніколи не виходила заміж і прожила зі своєю партнеркою Наталі Мікас 40 років. Вона також коротко стриглася і часто носила чоловічий одяг, отримуючи для цього спеціальний "дозвіл на переодягання" від паризької поліції, оскільки в той час жінкам у Франції було заборонено носити штани.
Вона стверджувала, що вважала за краще носити чоловічий одяг, коли вивчала тварин зблизька, оскільки це допомагало їй розчинитися в місцях, де домінують чоловіки, таких як ярмарки тварин і бойні. Штани також були кращими, коли вона тупотіла по багнистих полях!
У 1865 році вона стала першою жінкою-художницею, нагородженою орденом Почесного легіону, а через 30 років їй присвоїли звання офіцера ⭐️ Сьогодні її картини, такі як "Кінський ярмарок", частково показана тут, можна знайти в деяких найбільших художніх галереях світу.
Мандри 🌏
Відома особливо як анімалістка, або художниця тварин, роботи Бонер вражали таких людей, як королева Вікторія, цар Микола II та імператор Мексики Максиміліан, щоб назвати лише кількох!
Бонер жила досить нетрадиційним для свого часу життям: вона ніколи не виходила заміж і прожила зі своєю партнеркою Наталі Мікас 40 років. Вона також коротко стриглася і часто носила чоловічий одяг, отримуючи для цього спеціальний "дозвіл на переодягання" від паризької поліції, оскільки в той час жінкам у Франції було заборонено носити штани.
Вона стверджувала, що вважала за краще носити чоловічий одяг, коли вивчала тварин зблизька, оскільки це допомагало їй розчинитися в місцях, де домінують чоловіки, таких як ярмарки тварин і бойні. Штани також були кращими, коли вона тупотіла по багнистих полях!
У 1865 році вона стала першою жінкою-художницею, нагородженою орденом Почесного легіону, а через 30 років їй присвоїли звання офіцера ⭐️ Сьогодні її картини, такі як "Кінський ярмарок", частково показана тут, можна знайти в деяких найбільших художніх галереях світу.
Мандри 🌏
👍8❤6